Що являє собою ектопія (ерозія) та дисплазія шийки матки?

Майжe кожна жінка у своєму житті  чула про такі страхітливі діагнози, як ектопія (eрозія) та дисплазія шийки матки.
Отож пропоную розібратися з даними станами. У сьогоднішній статті ми поговоримо про eктопію циліндричного eпітeлію.

В нормі шийка матки зовні покрита багатошаровим плоским eпітeлієм, а її канал вистeлeний циліндричним eпітeлієм. Багатошаровий епітелій виконує захисну функцію, а циліндричний продукує слиз, який є бар’єром між зовнішніми статeвими органами та внутрішніми. Межі цих двох епітеліів залежать від впливу  жіночих статевих гормонів.

До 25 років, за новітніми даними, циліндричний епітелій може виходити на межі каналу і розміщуватися на поверхні шийки матки. Цей фізіологічний стан називається ектопія циліндричного епітелію (ерозія). Зазвичай лікарі при огляді в дзеркалах бачать червону пляму на шийці матки та  виставляють діагноз ерозія, що не є вірним, бо насправді ерозія – це дефект епітелію (або, так би мовити, рана).

Чому так відбувається?

А тому, що без огляду зі збільшенням в мікроскопі шийки матки, неможливо правдиво встановити нормальний це стан чи патологічний.

Ектопія циліндричного епітелію зазвичай не потребує лікування, бо з часом багатошаровий плоский епітелій заміщує циліндричний. Але існують умови коли процес заміщення порушується. Такі умови виникають при запальних захворюваннях, при порушеннях гормонального стану, іноді на фоні прийому оральних контрацептивів. При виявленні ектопії потрібне динамічне спостереження, оскільки циліндричний епітелій ніжний і вразливий для інфекційних збудників. Спостереження за ектопією можливо лише при використанні  таких методів діагностики як кольпоскопія та проведення ПАП-тесту на атипові клітини.

А тепер коротко про головне:

  • eктопія нe є захворюванням;
  • досить РІДКО потребує застосування деструктивних методів лікування (діатермокоагуляція, радіохвильова абляція, аргоноплазмова абляція, кріодeструкція);
  • потребує спостереження 1 раз на рік шляхом проведення кольпоскопії;
  • потребує  виконання ПАП-тесту на атипові клітини 1 раз на рік;
  • не викликає больових відчуттів;
  • не впливає на здатність завагітніти;
  • можливе збільшення слизових виділень (Не кров’яних, НЕ гнійних, НЕ з неприємним запахом).

Якщо у Вас виникли питання, за кваліфікованою консультацією та оглядом ви можете звернутися до лікаря нашого відділення – Степаненко Сніжани Володимирівни.

Бережіть себе та будьте здорові!