Ацетонемічний синдром

Ацетонемічний синдром поширений серед дітей від 2-х до 10-ти років. Про причини його виникнення, симптоми та провокуючі фактори розповідає лікар-педіатр Юлія Пашкова💁‍♀️.

🔍Ацетонемічний синдром – це стан, пов’язаний з недостатністю ферментів підшлункової залози та печінки. На клітковому рівні причиною такого стану є порушення у роботі ферментативних систем мітохондрій.

Зумовлювати порушення можуть як генетичні особливості дитячого організму, так і вплив навколишнього середовища та наявність фонових захворювань. У результаті дефіциту вуглеводів або слабкості ферменту ацетил-КоА, ацетон, який утворюється у надлишковій кількості, пошкоджує мієлін нервових волокон та ліпідний біошар кліткових мембран, що призводить до загибелі клітин організму.

🔷Фонові стани та захворювання, які спричиняють виникнення ацетонемічного синдрому:

– нервово-артритична конституція;
– дефіцит вуглеводів у раціоні;
– глистяна інвазія;
– порушення мікробіому кишківника;
– цукровий діабет І та ІІ типу;
– гіперінсулінізм;
– глікогеноз;
– токсичні ураження печінки;
– тіреотоксикоз;
– черепно-мозкова травма;
– пухлини мозку в області турецького сідла;
– хвороба Іценко-Кушинга;
– лейкемії;
– гемолітична анемія;
– порушення канальцевої функції нирок.

Тривалість епізоду синдрому індивідуальна, від декількох годин до 10 днів.

Як розпізнати ацетонемічний синдром? За:

– слабкістю;
– млявістю;
– повторюваною блювотою;
– нудотою;
– болями в животі;
– зневодненням;
– головним болем;
– неприємними відчуттями під час руху;
– підвищеною чутливістю до світла і шуму.

Що може викликати такий стан?

📌 вживання продуктів, що містять харчові добавки або токсичні речовини;
📌 недостатня кількість вуглеводів у раціоні протягом довгого часу;
📌 надмірне споживання жирної їжі;
📌 стрес;
📌 інфекція;
📌 гіперемія (переповнення кров’ю судин кровоносної системи будь-якого органу або ділянки тіла);
📌 тривалі перерви між прийомами їжі, зневоднення;
📌 тривалі надмірні фізичні навантаження.

Перші епізоди стану можуть протікати приховано, і організму пацієнта вдається самовідновитися. Частіше ж потрібна індивідуально підібрана дієта та медикаментозне ЛІКУВАННЯ.

По-перше, необхідно розпочати лікування основного захворювання (яке само по собі або через свої ускладнення обумовило ацетонемічний стан).

По-друге, треба пити більше води, харчуватися маленькими порціями. До того ж, варто обмежити у раціоні жири та їсти достатньо вуглеводів (картопля, хліб, каші, фрукти і так далі).

Якщо у пацієнта порушений обмін пуринів – звісно, споживання продуктів з високим вмістом пуринів має бути обмежене.

Також при лікуванні використовують сорбенти.

Таблиця продуктів, рекомендованих дітям з ацетонемічним синдромом:

Можна Обмежити Заборонено
Яловиче, кроляче та індиче м’ясо Консерви Супи на м’ясних та кісткових бульйонах, м’ясо молодої птиці, телятина, субпродукти, копчення, маринади
Морська риба, бурі та зелені водорості Оселедець, солона риба, ікра, рибні консерви Супи на рибному бульйоні, раки, річкова риба (можна судак та щуку)
Супи на овочевому відварі, картопля, буряк, морква, огірки, кабачки, цибуля, білокачанна капуста, листя салату, кріп, редис Супи, приготовані з томатами, цвітна капуста, редька, бобові Супи на грибному бульйоні, зелений борщ, томати, баклажани, солодкий перець, гриби, щавель, шпинат, петрушка, ревінь
Гречана, вівсяна, рисова, кукурудзяна каші; сухарики Макаронні вироби Здоба, листкове тісто, чипси, аджика, майонез, кетчуп
Нездобне печиво, желе, мармелад, карамель Бісквіт, кекс Кондитерські вироби з кремом
Некислі яблука, груші, персики, абрикоси, солодкі ягоди, виноград, черешня Банани, ківі, фініки, інжир, мандарини Усі кислі фрукти
Молоко, кефір, ряжанка, кисломолочний сир, бринза Сметана, нежирний кисломолочний сир Жирний кисломолочний сир, сир твердий, йогурт
Компот з сухофруктів, морси з ягід, соки з м’якоттю, зелений чай Відвар шипшини, кава, газовані напої, концентровані соки
М’ясо кролика та фруктозу не рекомендовано при порушенні пуринового обміну